Запис та оформлення усноісторичних джерел

Шановні колеги!

Ця сторінка призначена передусім тим, хто зацікавлений у самостійному пошуку та фіксації свідчень тих ромів, хто пережив геноцид, а також неромських свідків, які на власні очі бачили те, що відбувалося з ромами за часи нацистської окупації.

Поряд із численними свідченнями про переслідування та вбивства ромів, які відклалися у вигляді документів державних організацій, громадських установ або воєнних підрозділів та зберігаються на папері в різних архівних закладах, величезний пласт інформації про ці події ще й донині зберігається в пам’яті безпосередніх учасників тих трагічних подій або їхніх нащадків. Це можуть бути як самі роми, котрим пощастило вижити, їхні діти або онуки, з якими вони ділилися своїми спогадами, так і неромські свідки того, що відбувалося навколо них, – представники українського, російського, польського населення та інших етнічних груп, що мешкали поруч та навіть могли бути якимось чином залучені до подій, у яких роми фігурували як жертви.

Дізнатися докладніше про метод «усної історії» та його застосування для вирішення завдань проекту «Геноцид ромів (циган) в добу окупації України (1941-1944): дослідження, викладання, увічнення пам’яті»

Методичні поради до запису усноісторичних свідчень

Важливі бланки документації, за допомогою яких необхідно оформлювати проведені інтерв’ю:

Як правильно обробити транскрибувати записане інтерв’ю?

Методичні поради, документи до оформлення інтерв’ю та супутніх матеріалів до них розроблені з урахуванням напрацювань д-ра Сабіни Герхардус для проекту «Книга пам'яті в'язнів Дахау», а також к.і.н. Тетяни Величко (Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України) та к.і.н. Тетяни Пастушенко (Інститут історії України НАН України) в рамках польових шкіл Українського центру вивчення історії Голокосту з запису свідчень очевидців подій Голокосту в Криму та на Поділлі у 2006-2007 роках.

Загальні матеріали та дослідження з усної історії: