2 серпня - День пам'яті жертв геноциду ромів

 

ЗГАСЛА СВІЧКА, АЛЕ ПАМ'ЯТЬ НЕ ЗГАСЛА…»

 

Скорботний день роми всього світу відзначають 2 серпня. Ця дата – данина пам’яті тим, хто загинув від геноциду в роки Другої світової війни. Саме в  ту «циганську ніч»  з  2 на 3 серпня  1944 року, в газових камерах  табору смерті Аушвіц-Біркенау було живцем спалено близько три тисячі ромів, в тому числі дітей і старих. Вважається, що під час націонал-соціалізму загинуло від 300 тис. до 500 тис. ромів. А всього на території України загинуло понад 20 тисяч осіб ромської національності. Кількість убитих ромів на Волині достеменно невідома, адже значна кількість ромів до 1956 року вели кочовий спосіб життя і ніде не реєструвалися у той час у списках жителів. Однак, за розповідями очевидців, лише у одному з маленьких волинських сіл (Видерта, Камінь-Каширського р-ну) у 1943 році було вбито близько 500 циган.

Година пам’яті «Згасла свічка, але пам’ять не згасла…» відбулася 2 серпня в актовій залі Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки. Захід був проведений з нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту ромів, що відзначається ва Україні з 2005 року.

Під час години пам’яті схвильовано прозвучали виступи Галини Марчук, дослідниці волинської сторінки Голокосту ромів, голови обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Оксани Сущук, кандидата історичних наук, завідувача відділу «Книга пам’яті», Галини Сіладі – заступниці голови громадської організації «Терне рома». До слова, Галина Саладі пише власні вірші про історію, культуру, життя та побут циган, які вона презентувала присутнім.

"Кожен народ повинен бути борцем. Борцем за свою історію, за право називатися народом. Ми – цигани, ніколи не мали своєї країни, але ми зуміли зберегти свою культуру у піснях, танцях, традиціях. Так, нас недолюблюють – але є серед нас багато освічених, порядних й працьовитих людей. Сьогодні наші друзі українці допомагають нам розповісти та показати це іншим. І ми за це щиро вдячні" – наголосив Євген Сіладі, представник ГО "Терне рома", керівник осередку села Скобелка Горохівського району.

Пам’ять жертв геноциду ромів  вшанували циганськими піснями, танцями та віршами у виконанні Ані і Галинки (дочок Євгена та Галини Саладі), які порадували присутніх своїми виступами.

Поезії ромської поетеси Папуші (Броніслави Вайс) виконали юні студійці будинку культури мікрорайону Вересневе, які навчаються в студії «Слово не криця». А їх керівник Оксана Крамар виконала уривок із поеми Ліни Костенко «Циганська муза». Не менш емоційним було виконання завідувачем відділу документів іноземними мовами бібліотеки Ольгою Кириченко поезії Олександра Богачука «Коси».

Завершив захід перегляд фільму Волинського телебачення «Танець пам’яті» та декламуванням поезії Клави Корецької «Похорон цигана» Оксаною Крамар.

Під час заходу представники ГО "Терне Рома" – сім'я Сіладі разом з дослідниками історії геноциду ромів пані Галиною Марчук та Оксаною Сущук розповіли про особистий досвід спілкування з ромами.

                                                                                                                      Галина Марчук

                                                                                Голова ГО «Волинська обласна організація

                                                 Українського товариства охорони пам’яток історії і культури», м. Луцьк

 

* * *

 

ЦЕЙ БІЛЬ У МЕНІ ЖИВЕ…

 

    Люди різних національностей, різного віку та професій прийшли 2 серпня, у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту ромів, до Бабиного Яру пом’янути ромів, закатованих в урочищі на початку німецької окупації. Музично-поетичну композицію «Бабин Яр. Будемо жити, ромале!» представив Циганський академічний музично-драматичний театр «Романс».

   Вечір пам’яті складався не лише з потужної за емоційним посилом мистецької композиції – він став масштабною акцією зі вшанування пам'яті жертв геноциду ромів. Разом із театром «Романс» її організаторами виступили Ромська програмна ініціатива Міжнародного Фонду «Відродження» та Національно-культурне об’єднання «Амала».

Біля меморіального знаку «Ромська кибитка» зібралися кияни, гості з інших міст і країн, представники дипломатичного корпусу в Україні, науковці і громадські активісти, люди мистецтва. До Києва приїхали роми з різних регіонів України, зокрема зі сходу країни, де зараз іде війна, а також із Закарпаття.

Доєднатися до акції міг кожен бажаючий. На  вході до Бабиного Яру молоді ромські активісти роздавали людям свічі та червоні троянди – потім, під час православної панахиди за загиблими, в руках учасників акції  горіли вогники пам’яті, а квіти лягали до підніжжя кибитки.

Урочиста хода, покладання квітів, хвилина мовчання, виступи гостей – всі ці урочисті моменти перемежовувалися музичними, вокальними та поетичними композиціями у виконанні артистів театру «Романс».

Кожен із гостей, які брали слово під час заходу, доповнював своїми думками та фактами картину великої трагедії ромського народу. Нагадували, що на дні урочища Бабин Яр лежать жертви кількох ромських таборів, розстріляних нацистами восени  1941 року… А також про те, що попри масштаби трагедії і численні жертви, факт знищення ромського народу сьогодні майже забутий. 

  «Роми – нація виняткового натхнення і виняткової душі. Саме тому навіть назва геноциду, назва трагедія, згадати яку ми сьогодні тут зібралися, має  таку вражаючу символічну назву – Чорний Жах, Калі Траш",  зазначив директор департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України Андрій Юраш.

Тимчасовий повірений у справах Федеративної Республіки Німеччина пан Вольфґанґ Біндзайль у своїй промові підкреслив, що Україна заслуговує на пошану за зусилля, які вона докладає, визнаючи історичну відповідальність за геноцид ромів. Свідченням цього є і ця пам’ятна акція, і пам’ятник ромам, закатованим у Бабиному Яру, відкритий минулого року.

Михайло Тяглий, науковий співробітник Українського центру вивчення історії Голокосту, назвав 2 серпня датою, через яку Україна символічно приєдналася до європейського меморіального простору стосовно пам’яті жертв геноциду ромів, але вивчення цієї трагічної історії тільки починається. Науковець презентував дві тематичні збірки. З першої можна дізнатися, скільки, в яких місцях, коли, як вбивали ромів України, вона містить документи – і радянські, і нацистські. Друга – унікальний приклад і результат співпраці державних і неурядових організацій громадянського суспільства – матеріали конференції про вивчення, викладання та пам’ятання геноциду ромів, яку було проведено у жовтні 2016 року.

Режисер, актор театру і кіно, педагог Олег Примагенов запропонував створити в Києві ромський центр:

«Хочу звернутися до сьогоднішньої влади, яка мусить передати ромській громаді не тільки театр, а створити центр у колишньому клубі під «смішною» назвою «Більшовик». Це був би гідний вчинок, достойний європейської країни, де б роми мали свій центр з виховання молоді. Бо за нею – майбутнє», – зазначив він.

У фіналі заходу всі присутні на знак пам'яті про загиблих, за ромською традицією, під звуки ромського гімну "Джелем, джелем", стали  разом у коло – символ єдності  поколінь і захисту від  жахливих трагедій, які ніколи не повинні  повторитися.

 

Джерело: веб-сайт «Правовий простір», http://legalspace.org

 

***

 

ОДЕСИТИ ВКЛОНИЛИСЯ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГЕНОЦИДУ РОМІВ

 

   Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту ромів відзначили в Одесі пам’ятною акцією. Зранку 2 серпня волонтери та співробітники Правозахисного ромського центру  поклали квіти до меморіалу жертв геноциду ромів у сквері «Хворостина». 

Думками і родинними спогадами тих, хто цього дня прийшов вклонитися пам’яті ромів, загиблих під час Другої світової війни, поділилися у черговій програмі журналісти Ромського радіо «Чірікло» на Громадському радіо.

Учасник пам’ятної акції, одесит, юрист Ромського правозахисного центру Юрій Рачинський розповів про свою родину:

«Моя сім'я була з цим дуже сильно пов'язана, надто моя прабабуся: вона вкривала і ромів, і євреїв в Одесі на Південно-західному масиві. Її виводили близько двох разів на розстріл. Вона також їздила на поля, щоб зібрати якесь насіння, щоб зварити хоч якусь їжу для тих же ромів і євреїв, яких вона вкривала, і я думаю, що це доволі гідний вчинок і багато чому може навчити молоде покоління».

Своїми думками поділився і голова коаліції ромських НУО, керівник Ромського правозахисного центру в Одесі Володимир Кондур

«Якщо зіставляти минуле і сьогодення, минуле ромів і сьогодення ромів, то, дійсно, Голокост ромів українською державою був не так давно визнаний, і для нас дуже важливо, те, що відбувається сьогодні. Є зв'язок між тією ситуацією зараз в державі і тією дискримінацією, яка, на жаль, сьогодні існує по відношенню до ромської національної меншини. І ця дата ще раз нам дає можливість зважити ту ситуацію толерантності між нами, ставлення один до одного, і, перш за все, цей день нагадує нам про те, що ми повинні поважати всі національності».

Юрій Рачинський зробив такий висновок: «Я би хотів сказати, щоб ніхто і ніколи не залишався осторонь, і всі могли один одному допомогти. Адже я думаю, що найбільша наша сила, всього нашого суспільства – і євреїв, і ромів, і всіх національностей – у єдності. Це може нам допомогти досягти великих цілей, і якщо буде єдність і всі будуть один одному допомагати, то, думаю у нас не буде ні з чим проблем – ні з війнами, ні з чим іншим».

 

Джерело: веб-сайт «Правовий простір», http://legalspace.org

 

***

 

У Херсоні пам’ять про трагедію Голокосту ромів вшанували представники різних національностей низкою меморіальних заходів. Програма складалася з прес-конференції, фотовиставки та концерта-реквієма, що їх організували активісти Міжнародної громадської організації ромів «Кетане» у співпраці з єврейськими та кримськотатарськими колегами.

Творчій частині вечора передувала прес-конференція, що пройшла в місцевому антикризовому медіа-центрі. Участь у ній взяли керівник МГО «Кетане» Юрій Іваненко, молодий ромський активіст, студент Ромського освітнього фонду  Артур Іваненко, директор  Херсонського обласного єврейського благодійно-общинного центру «Хесед Шмуель» Олександр Вайнер, один з лідерів кримських татар області Амбеджит Сулейманов, кандидат історичних наук, доцент Херсонського державного університету Юрій Капорулін, інші громадські діячі.

«Така масштабна акція проводиться в Херсоні вже другий рік за підтримки  Міжнародного фонду «Відродження». Голокост торкнувся багатьох народів, і нацисти часто за формальними етнічними зовнішніми ознаками катували всіх, хто за їх оцінкою був ідентифікований як єврей або ром, тому в нас виникла ідея, щоб саме роми, євреї та кримські татари склали ядро ініціативної групи проведення цього меморіального заходу», – відзначив Юрій Іваненко.

    Увечері цього ж дня в Херсонському музичному училищі відбувся меморіальний концерт-реквієм. Перед ним у фойє закладу на глядачів чекала виставка, де були представлені документи з фондів Херсонського обласного державного архіву щодо ромської трагедії. 

На меморіальному концерті виступили народна артистка України Наталія Лелека та заслужена артистка України Тетяна Григор’єва. Концерт відкрився гімном ромів. До зали внесли скрипку – музичний символ, улюблений інструмент ромів та євреїв, який уособлює їх високу та вишукану музичну культуру. 

Юрій Іваненко прочитав вірш, присвячений «циганській ночі» – жахливій трагедії, яка відбулася в нацистському таборі Аушвіц-Біркенау, де 72 роки тому у ніч з 2 на 3 серпня в газових камерах нацисти знищили 2897 ромів. Загалом в цьому таборі загинуло понад 20 тисяч ромів  з 14 країн світу. 

Глядачі концерту також ознайомилися із презентацією «Роми в мистецтві». Олександр Вайнер декламував вірш про Бабин Яр – місце жахливих подій Голокосту євреїв у Києві. На івриті прозвучала біблейська молитва, присвячена жертвам Голокосту. Також на концерті у виконанні камерного оркестру «Гілея» Херсонської обласної філармонії (диригент Владислав Білявський) пролунала оркестрова п’єса кримськотатарського композитора Фікрета Саледінова.

Ромська молодь Херсонщини виконала циганський романс, присвячений історичним подіям. У ньому розповідається, як під час Другої світової війни жінка вивела ромський табір з нацистського полону в умовах, коли вже всіх чоловіків було страчено.

Незважаючи на дуже спекотний день, велика зала музичного училища була вщент заповнена публікою – небайдужими херсонцями, які прийшли вшанувати пам’ять жертв Голокосту. Захід відвідали також німці, поляки, греки, представники інших етнічних організацій регіону. Концерт завершився гімном ромів. Люди взялися за руки на знак солідарності вшанування ромської трагедії, на знак міжетнічної взаємоповаги та дружби. Глядачі подякували організаторам плесками та висловили сподівання почути незабаром у Херсоні вечір класичного ромського романсу.

 

За інформацією Георгія Бянова.

Джерело: веб-сайт «Правовий простір», http://legalspace.org