Упродовж низки проєктів, що їх виконував Український центр вивчення історії Голокосту, було виявлено різноманітні історичні джерела, які загалом містять відомості про понад 155 місць загибелі ромів у зонах німецької окупації України. У цьому розділі подано п’ять карт, які є результатом пошукової роботи й заповнюють наявні на сьогодні у картографії та історіографії пробіли, дають змогу дати відповіді на такі запитання, що є нагальними при описі долі ромського населення України:
1) кількість і розташування місць страт ромів (що важливо для усвідомлення масштабу, регіональних особливостей і статистичних аспектів геноциду ромів на теренах України);
2) розподіл між «кочовими» та «осілими» ромськими жертвами за наявними джерелами (що важливо з огляду на концептуальні дискусії в історіографії щодо засад нацистської «циганської» політики, адже переважання жертв, які були осілими, переконливо демонструє, що у мотивації виконавців злочинів расово-ідеологічні чинники превалювали над уявленнями про «асоціальність» окремих ромів);
3) розподіл між німецькими виконавцями та місцевими співучасниками у злочинах щодо ромів (що важливо у контексті питання про ставлення місцевого населення до переслідуваних ромів та ступінь ініціативи місцевих органів урядування і допоміжної поліції у геноцидних акціях);
4) установа, яка задокументувала злочин (що важливо з погляду політики держави щодо документування злочинів проти ромів – зокрема, їхньої повноти та репрезентативності, – та особливостей формування суспільних уявлень про це);
5) наявність меморіальних об’єктів на місцях загибелі ромських жертв або зазначення наявності ромів серед жертв (що важливо у контексті формування соціальної пам’яті про геноцид ромів та наявності/відсутності механізмів «культурної пам’яті», що покликані увічнити пам’ять жертв).
Узяті разом або окремо, карти мають потенціал для використання у науковій, освітній та музейній діяльності.
Робота по збору і фіксації документів, спогадів та місць масових злочинів триває. Просимо усіх, хто може уточнити представлені відомості, а також володіє даними про інші місця та обставини масової загибелі ромів України, звертатися до Михайла Тяглого на електронну адресу holocaust_studies[at]ukr.net
Карта № 1. Місця масових убивств ромського населення на теренах окупованої України, 1941–1944 рр.
Карта № 2. Розподіл ромських жертв за способом життя («кочові» або «осілі»).
Карта № 3. Розподіл між німецькими виконавцями та місцевими співучасниками у злочинах щодо ромів.
Карта № 4. Документування геноциду ромів.
Карта № 5. Увічнення пам’яті ромських жертв.