Навчальний конструктор «Роми України»

Олег Охредько

Навчальний конструктор «Роми України»

Традиційно нетерпимо українці ставляться до афганців, циган, чеченців. Зважаючи на те, що в повсякденному житті більшість громадян не стикаються з представниками цих національностей (за винятком ромів), це є результатом певних сталих негативних стереотипів масової свідомості, пов’язаних з негативною інформацією щодо ситуації у етнічних батьківщинах цих етнічних груп чи регіонах їхнього масового проживання.

Щодо ромів, то причина полягає в тому, що численні попередні спроби органів влади врегулювати проблеми, пов’язані з інтеграцією цієї національності в соціальну структуру сучасної України, відбувалися без врахування об’єктивних умов існування ромів та особливостей їхніх взаємостосунків з громадянами України з інших етнічних груп.

 

Оцінка стану толерантності українського суспільства: ризики і можливості для формування національної єдності. Аналітична записка Національного інституту стратегічних досліджень при Президенті України1

 

Запропонований матеріал являє собою своєрідний конструктор, який можна використовувати під час уроків історії, суспільствознавства та позаурочних заходів у старших класах. Вчитель може на свій розсуд обрати потрібний блок або розділ та сформувати необхідну структуру заняття.

Поради та зауваження:

  • Щодо назви «роми» та «цигани» – в Україні традиційно була поширена назва «цигани», саме це позначення використовується у відеофрагментах2, та й самі роми також часто вживають назву «цигани». Проте останніми десятиліттями на прохання представників ромських організацій дедалі більше використовують назву «роми».

  • Під час вивчення запропонованої тематики потрібно бути готовим до посиленого негативного ставлення до ромів.

  • У деяких блоках запропоновано додатковий матеріал, який можна використати для поглибленої роботи із обраною темою.

 

Мета: змінити ставлення до ромів в Україні.

 

Завдання уроку:

  • ознайомити учнів із життям ромів на теренах Європи та України;

  • розповісти про трагічні сторінки в житті ромів на українських землях під час Голодомору та нацистського панування у Європі;

  • сприяти усвідомленню учнями багатоманітності та багатокультурності історії народів України на прикладі ромського життя в 1930–1950-х рр.;

  • сформувати в учнів розуміння культури та життя ромів на українських землях в середині ХХ ст.;

  • удосконалити навички роботи з історичними джерелами та фрагментами фільму як з навчальним матеріалом;

  • формувати навички історичної емпатії та особистісного ставлення до історичних подій і явищ.

 

Ключові слова: роми, цигани, кочовий та осілий спосіб життя, геноцид, Голодомор, окупація.

 

Обладнання: мультимедійне забезпечення (DVD-програвач із телевізором або проектор із комп’ютером), презентації, файли з фрагментами на флеш-накопичувачі або DVD-диску, роздавальні матеріали для учнів.

 

Методичні прийоми і техніки: робота в групах, дискусія, аналіз документів.

 

Час: залежно від варіантів, які обере вчитель.

 

 

План матеріалів

І. Вступ.

ІІ. Роми на теренах Європи.

ІІІ. Роми в Україні.

1. Роми в Україні

2. Спосіб життя ромів у 1930-х рр.

ІV. Життя ромів:

1. Мова.

2. Релігія.

3. Освіта.

4. Культура.

5. Сім’я.

6. Дружба.

V. Трагічні сторінки.

1. Голодомори.

2. Війна.

VІ. Підсумки.

 

Хід заняття

 

І. Вступ.

 

Запитання до класу: Що означають терміни «народ України» та «український народ», чи однакові ці значення?

 

Після декількох відповідей вчитель пропонує прочитати джерело № 1 та джерело № 2 (можна зробити плакати, або написати на дошці, або роздрукувати по одному примірнику на парту).

 

Джерело № 1

Громадяни Республіки всіх національностей становлять народ України.

(Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429)

 

Джерело № 2

…від імені Українського народу – громадян України всіх національностей…

(Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141)

 

Після ознайомлення з джерелами вчитель ще раз повертається до попередніх запитань і, отримавши чітку відповідь, ставить таке запитання: Хто складає народ України, які нації? (можливий варіант – вправа «Мозковий штурм»).

 

Вчитель записує на дошці (проектує на дошку або прочитує вголос) відповіді учнів і пропонує ознайомитися з джерелом № 3 (можна зробити плакати, або написати на дошці, або роздрукувати по одному примірнику на парту).

 

Джерело № 3

Дані Всеукраїнського перепису 2001 р.

 

2001

(%)

українці

37 541,7

77,82

росіяни

8334,1

17,28

білоруси

275,8

0,57

кримські татари

258,6

0,54

молдавани

248,2

0,51

болгари

204,6

0,42

угорці

156,6

0,32

румуни

151,0

0,31

поляки

144,1

0,30

євреї

103,6

0,21

греки

91,548

0,19

вірмени

99,894

0,21

татари

73,304

0,15

цигани

47,587

0,10

азербайджанці

45,176

0,09

грузини

34,199

0,07

німці

33,302

0,07

інші

31,923

0,07

Всього

48 240,9

100,0

http://2001.ukrcensus.gov.ua/

 

Обговоривши дані перепису, вчитель ознайомлює учнів із темою, метою та завданнями уроку.

 

ІІ. Роми на теренах Європи.

 

Коротке повідомлення вчителя або учнів, які отримали випереджальне завдання. Під час виступу можливо користуватися додатковим матеріалом (addition-01).

 

ІІІ. Роми в Україні.

 

1. Роми в Україні.

Коротке повідомлення вчителя або учнів, які отримали випереджальне завдання. Під час виступу можливо користуватися матеріалом (addition-02).

 

2. Спосіб життя ромів у 1930-х рр.

Вчитель ставить запитання класу: Чим відрізнялися роми на українських землях від іншого населення у 1930-ті рр.? (Учитель має бути готовим до негативних відповідей, навіяних певними стереотипами, і спростувати їх аргументованими відповідями або запитаннями. Наприклад, якщо учень каже: «Всі роми – крадії», можна запитати: «А хіба всі крадії в Україні – це роми?» та навести інформацію, що при тому, що якщо в кримінальних репортажах ЗМІ скоєні ромами шахрайства на першому місці, в статистиці за даними МВС вони на останньому). Після відповідей учнів варто зупинитися на способі життя ромів і запропонувати подивитися відеофрагменти «Бакро-01» і «Максимова-01».

 

Запитання для обговорення:

  • Чи всі роми кочували?

  • Як здебільшого відбувалося кочівництво циган?

  • Як, на вашу думку, держава ставилася до кочівлі ромів? Чому?

 

Інформація до роздумів.

№ 1. Кочівництво

Всупереч поширеним уявленням, більшість циган не кочують. Так, у циган є традиція кочівлі, а їхні традиційні ремесла – ковальство, лудження посуду, торгівля кіньми, ворожіння – сприяли переїздам із місця на місце в пошуках клієнтів. Однак насправді більшість циган живуть осіло, а кочівники становлять лише невелику частину. В Румунії у XVIII–XIX століттях кочували дещо менше половини циган. Міф про кочових циган має два підґрунтя. По-перше, оскільки цигани становили лише невеличку частку населення, більшість людей ніколи не бачили циганських поселень, але майже всі бачили кочових циган. По-друге, є регіон, де цигани переважно кочували і де досі саме так живе більшість із них – це Західна й частково Центральна Європа. У часи пізнього Середньовіччя в Німеччині, Франції та Англії було ухвалено закони, що забороняли циганам оселятися будь-де постійно та володіти нерухомістю, тож вести інший спосіб життя, окрім кочівлі, цигани просто не могли. Саме тому в західноєвропейській традиції цигани є суто кочівниками.

(http://uk.wikipedia.org/wiki/Цигани)

 

№ 2. Укази та постанови.

  • Указ імператора Російської імперії від 1836 р. про затвердження положення «Про оселення корінних циган у Бессарабії на колишній основі»;

  • Наказ імператора Російської імперії від 1839 р. «Про оселення циган на вільних казенних землях»;

  • Постанова ВУЦВК УРСР від 23 лютого 1927 р. «Про заходи допомоги для переходу кочових циган до трудового осілого населення»;

  • Указ Президії Верховної Ради СРСР від 5 жовтня 1956 р. «Про залучення до праці циган й заборону бродяжництва».

Запитання для обговорення: Чому тільки радянська влада в 1950-х рр. змогла «посадити на землю» практично всіх ромів?

 

ІV. Життя ромів.

Вчитель пояснює, що важливою особливістю в житті ромів є їхня висока спроможність до інтеграції з довколишнім суспільством, за збереження водночас власної ідентичності.

 

«Мозковий штурм».

Вчитель пропонує учням визначити, що уособлює певне суспільство, його основні риси. Із відповідей учнів учитель складає список, який записує на дошці. Бажано, щоб серед списку були визначення таких понять:

  • мова;

  • релігія;

  • освіта;

  • шлюб;

  • культура;

  • дружба.

Відповідно до мети та цілей, які вчитель ставить перед собою, можливо обрати блоки для розкриття певних чинників.

 

1. Мова.

Запитання: Що таке мова?

Роздайте учням визначення.

 

Джерело № 1

Мова – система звукових і графічних знаків, що виникла на певному рівні розвитку людства, розвивається і має соціальне призначення; правила мови нормалізують використання знаків та їхнє функціонування як засобів людського спілкування.

(http://uk.wikipedia.org/wiki/Мова)

Джерело № 2

Мова – система знаків, що забезпечує процес комунікації і, як правило, складається зі словника та правил.

(ДСТУ 2392-94. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення)

 

Запитання для обговорення:

- Наскільки мова впливає на формування суспільства?

- Мова об’єднує чи роз’єднує народи?

 

Запропонуйте учням подивитися відеофрагменти: «Бакро-02», «Максимова-02» і «Лебедев-02».

 

Запитання для обговорення:

  • Як вплинуло знання української/російської мови на інтеграцію ромів в українське суспільство?

  • Як ви розумієте ромське прислів’я: «Кажнонэстэ народостэ екх чиб, ромэндэ бут чиба» («У кожного народу одна мова, а у ромів багато мов»).

  • До чого може привести «незнання» рідної мови?

 

Додаткова інформація:

  • Знати багато мов – означає мати багато ключів до одного замка (Вольтер).

  • Межі моєї мови означають межі мого світу (Людвіґ Вітґенштайн).

  • Найбільша розкіш на світі – це розкіш людського спілкування (Антуан де Сент-Екзюпері).

  • Не знаючи інших мов, ніколи не зрозумієш мовчання іноземців (Станіслав Єжи Лєц).

  • Хто не знає іноземних мов, той нічого не тямить і в своїй рідній мові (Йоганн Ґете).

  • Якщо ви розмовляєте з людиною мовою, яку вона розуміє, – слова досягають її голови. Якщо ви розмовляєте з людиною її мовою, то слова досягають серця (Нельсон Мандела).

  • Чужою мовою розмовляє у державі або гість, або найманець, або окупант, який нав’язує їй свою мову (Карл Маркс).

 

2. Релігія.

Запитання для обговорення: Як релігія впливала на формування та існування українського суспільства?

(Можливо проілюструвати обговорення діаграмою «Релігія в Україні», файл «Dіagrama-religion».)

 

Запропонуйте учням подивитися відеофрагменти: «Романс-03», «Кириченко-03» і «Ибрагимова-03».

 

Запитання для обговорення:

  • Чому роми сповідують різну віру?

  • Чи допомагала релігійність ромів інтегруватися їм у суспільство?

  • Як сприймали мешканці релігійність ромів?

 

3. Освіта.

Поставте перед класом запитання: Чому в Стародавній Греції переможці закривали школи у переможених містах? Вислухавши відповіді, запропонуйте поміркувати над таким запитанням: Як освіта впливає на рівень розвитку суспільства?

 

Запропонуйте учням передивитися відеофрагменти «Романс-04» і «Бакро-04-02».

Запитання для обговорення::

  • Чи всі роми здобували освіту? Чому?

  • Чи змінювався статус ромів, які здобували освіту?

 

Передивіться відеофрагменти «Ганзенко-04» і «Бакро-04-01».

Запитання для обговорення:

  • Чим вони відрізняються від попередніх відеофрагментів про освіту?

  • Що змінилося у ставленні ромів до освіти?

  • Чи допомагала освіта ромам інтегруватися в українське суспільство?

 

Додаткова інформація.

  • У 1928–1932 pp. виходили циганською мовою журнали «Романи», «Зоря», «Нево дром», букварі, підручники, науково-популярна і художня література. В 1931 р. було створено єдиний у світі циганський театр «Ромен».

  • У 1937 р. радянський уряд визнав циганську мову і викладання нею «…социально вредным, отгораживающим цыганскую молодежь от воспитания в духе идей социализма…», в СРСР не вийшло більше жодної книги, ані художньої, ані наукової, циганською мовою. Викладачі циганської мови, які закінчили педагогічний технікум, у своїх листах скаржилися, що їм ніколи не вдавалося викладати рідну мову дітям циган. Циганські школи і класи було закрито тому, що їх відвідували мало циганських дітей. Доводиться тільки дивуватися, адже в царській Росії цигани вчилися в школі, здобували середню і навіть вищу освіту, здебільшого в столицях. Чому ж із 1937 р. здобуття освіти циганською мовою вже не було престижним? Відповідь на це вельми непросте питання, мабуть, слід шукати в тому, що до 1937 р. радянська влада знищила стару, що склалася ще в імперську епоху, циганську еліту, що і призвело в кінцевому підсумку до дуже плачевних наслідків.

(Торопов В., Калинин В. Феномен обычного права цыган России. – Иваново; Лондон, 2002–2005;

http://liga-ivanovo.narod.ru/fenomen.htm)

 

4. Культура.

Метод «Відкритий мікрофон» (результати можна записувати на дошці).

Запитання: З чим у вас асоціюється поняття «культура»? Після обговорення результатів запропонуйте учням висловитися щодо ромської культури.

 

Запропонуйте учням передивитися відеофрагменти «Максимова-05» і «Романс-05».

Запитання для обговорення::

  • Представником якої культури можна вважати Марію Максимову?

  • Які наслідки культурної інтеграції ромів?

 

Додаткова інформація

«Циганський джаз» (також відомий як «циганський свінг», «джаз-мануш») – це музичний стиль, різновид джазу, що зародився у Парижі у 1920–1930-х рр. Найвідоміші паризькі циганські музиканти в той час – гітарист Джанго Рейнхардт і брати Ферреу 1930-х рр. Джанго Рейнхардт разом із французьким джазовим скрипалем Стефаном Ґраппеллі заснували гурт «Quintette du Hot Club de France».

(http://uk.wikipedia.org/wiki/Циганський_джаз)

 

У 1985 р. помер видатний циганський скрипаль-віртуоз Шандор Ярок. На його похороні зібралися найкращі музиканти Угорщини. Щоб висловити повагу і скорботу, вони почали грати – всі разом. Музика розлилася по окрузі стрімко – скрипки плакали і сміялися, неначе згадуючи яскраве життя циганського маестро. На цьому імпровізованому концерті утворився незвичайний, унікальний оркестр – «100 скрипок», якому незабаром аплодувала в захваті вся Європа, а потім і весь світ. Оркестр грає без нот і не має диригента в звичайному розумінні цього слова. Кожним номером диригує соліст, один із провідних музикантів. Особливий колорит виступу надають барвисті національні угорські костюми, в яких музиканти виходять на сцену. У складі оркестру – 50 скрипок, а також 10 альтів, 10 віолончелей, 8 контрабасів, 4 цимбали та 10 кларнетів.

(http://afisha.tochka.net/ua/events/34097-budapeshtskiy-tsyganskiy-simfonicheskiy-orkestr/)

 

5. Шлюб.

Запитання до класу: Що таке сім’я?

 

Роздайте визначення:

Джерело № 1

Стаття 3. Сім’я

1. Сім’я є первинним та основним осередком суспільства.

4. Сім’я створюється на підставі шлюбу…

Стаття 21. Поняття шлюбу

1. Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

(Сімейний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21–22. – Ст. 135)

 

Джерело № 2

Сім’я – соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв’язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.

(http://uk.wikipedia.org/wiki/Сім’я)

 

Обговоріть у класі запитання: Як сім’я впливає на формування та розвиток суспільства?

Запропонуйте учням передивитися відеофрагменти: «Максимова-06», «Романс-06», «Лебедева-06» і «Степаненко-06».

 

Зазначте, що навколо ромської сім’ї існує багато міфів, пов’язаних насамперед із кочівництвом ромів, і запропонуйте для обговорення запитання:

  • Як багатонаціональні сім’ї (ромсько-українські, ромсько-російські та інші) впливають на інтеграцію ромів в українське суспільство?

 

 

6. Дружба.

Запропонуйте учням записати п’ять слів, які асоціюються у них із словом «дружба», а потім обрати одне, найточніше. Запишіть визначення на дошці або зачитайте вголос.

 

Роздайте учням визначення.

 

Джерело № 1

Дружба – особистісні відносини між людьми, зумовлені духовною близькістю, спільністю інтересів. У силу того, що в дружбі дуже велику роль відіграють емоційні переживання, її формування і розвиток залежить від частоти контактів, належності.

(Психологічний словник (http://psychology.net.ru/dictionaries/psy.html?word=277)

 

Джерело № 2

Дружба – різновид вибірково-особистісних відносин між людьми, що характеризуються взаємним визнанням, довірливістю, доброзичливістю, піклуванням.

(Философия: Энциклопедический словарь. — М.: Гардарики / Под ред. А.А. Ивина. – М.: 2004)

 

Після ознайомлення учнів з визначеннями запропонуйте передивитися відеофрагменти: «Максимова-07», «Кузменко-07-01» і «Кузменко-07-02».

 

Запитання для обговорення:

  • Наскільки важливе значення має в дружбі стать, національність та інші риси, які відрізняють людину?

  • Як дружба впливає на формування суспільства?

  • Про що вам розповіли відеофрагменти?

 

Додаткова інформація

Дружба подвоює радощі і скорочує навпіл горе (Френсіс Бекон).

Кажуть, що друзі пізнаються в біді, а як на мене, і в радощах вони теж пізнаються (Чингіз Айтматов).

Дружба, яку проносять крізь життя, не тільки додає втіхи й чарівності світлим його сторонам, а й зменшує страждання (Плутарх).

Ніщо не може так надихати людей і допомагати їм, як дружба (Ба Цзінь).

Ні водою, ні вогнем ми не користуємося так часто, як дружбою (Марк Тулій Цицерон).

Дружба є рівність (Піфагор Самоський).

Дружба досягає того самого результату, що і хоробрість, але тільки приємнішим шляхом (Френсіс Бекон).

Дружба – це вміння мовчати вдвох (Василь Аксьонов).

Дружба – це насамперед щирість, це критика помилок товариша (Микола Островський).

Щирість відносин, правда в спілкуванні – це дружба (Олександр Суворов).

Без справжньої дружби життя – ніщо (Марк Тулій Цицерон).

Без дружби жодне спілкування між людьми не має цінності (Сократ).

Кохання може існувати без взаємності. Дружба – ніколи (Януш Леон Вишневський).

Дружба – не послуга, за неї не дякують (Гаврило Державін).

З ким товаришуєш, таким і сам станеш (прислів’я).

Служба службою, а дружба дружбою (прислів’я).

Довіра – перша умова дружби (Жан де Лабрюйєр).

Дружба – найнеобхідніше для життя, оскільки ніхто не побажає собі життя без друзів, навіть якщо б він мав решту всіх благ (Аристотель).

 

V. Трагічні сторінки.

Життя ромів на теренах України не завжди було мирним і спокійним. Разом з іншими вони переживали трагічні сторінки життя українського народу.

 

1. Голодомори.

Проведіть бесіду на тему «Голодомори в Україні (1932–1933 і 1946–1947 рр.)».

Об’єднайте учнів у групи і роздайте джерела № 1 і № 2. Запитання для обговорення: Люди яких національностей постраждали під час Голодомору?

 

Джерело № 1

В Сталиндорфском районе* положение колхозников по Ворошиловскому сельсовету отчаянное, люди перестали просить помощь, лежат в холодных, нетопленных домах и ждут смерти. По сельсовету отмечено 14 случаев смерти от голода. …

(Документ № 206 «Сводка информационного сектора оргинструкторского отдела ЦК КП(б)У о фактах голода и недоедания в отдельных областях республики» от 1 апреля 1933 г.

Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990)

* Сталіндорфський єврейський національний район – національний район у складі Дніпропетровської області УРСР. Існував у 1930–1939 рр.

 

Джерело № 2

Президент України В. Ющенко передав федеральному канцлеру Німеччини А. Меркель списки німців, які померли в Україні під час Голодомору в 1932–1933 роках. Про це він заявив на спільній прес-конференції з А. Меркель, повідомила прес-служба Президента (Укрінформ; www.president.gov.ua/ 2008-07-21).

 

Роздайте джерела № 3 і № 4. Запитання для обговорення: Чи погоджуєтесь ви із висновками поданих джерел? Чому?

Перегляньте відеофрагменти «Матасаи-08» і «Бакро-08-01».

Запитання для обговорення:

  • Чи стали роми, які проживали в районах, де був голод, жертвами Голодомору?

  • Чому свідчень про те, як роми пережили Голодомор практично немає?

  • Чи допомагала кочівля ромів під час Голодомору їм вижити?

 

Джерело № 3

Стаття 1. Голодомор 1932–1933 років в Україні є геноцидом Українського народу.

(Закон України № 376-V від 28 листопада 2006 р. «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні»)

 

Джерело № 4

…Голодомор, який охопив у 1930-ті рр. всю Україну, і південь зокрема, не обирав собі жертв за національною ознакою. Постраждали як українці, так і ті народи, які проживали в той час на території України: німці, євреї, поляки, молдавани, болгари та ін.

(Котляр Ю. В., Міронова І. С. Голодомори 1921–1923 рр. та 1932–1933 рр. на Півдні України: етнічний та міжнародний аспекти: Монографія. – К.; Миколаїв: Вид-во МДГУ імені Петра Могили, 2008. – Кн. 2. – С. 99)

 

 

Роздайте джерела № 5 і № 6, поставте запитання: Хто голодував у 1946–1947 рр. на теренах України?

 

Джерело № 5

Весна і літо 1946 року були надзвичайно посушливими. Врожаю майже не було. Кури, свині, коні були вирізані і через відсутність кормів, і через нестачу їжі для людей. Не дивлячись на такі складні умови, держава почала примусове вилучення залишків зерна та інших продуктів харчування. Вже перед Новим 1947 роком розпочалося масове голодування селян. Пік голоду припав на весну-літо 1947 року. В цей час люди масово їли буряки, котів та собак. Кожен раз ці спогади я згадую ці сльозами на очах, згадуючи ті страхіття, які пережили люди.

(Спогади Дєдової Євгенії Василівни, 1936 р. н., с. Ленківці,

Кельменецький район, Чернівецька область;

http://golodomor.hmarka.net/ochevidets_46-47.htm)

 

Джерело № 6

1946 рік був засушливим і неврожайним. До того ж держзакупки «вимели» з хати все. Навіть декілька кілограмів квасолі, які мама сховала, знайшли і забрали. Односельчани рушили в так звану «западну», де можна було поміняти одяг, різні речі на продукти...

(Спогади Ляшок Ольги Василівни, 1933 р.н., с. Комарів,

Кельменецький район, Чернівецька область;

http://golodomor.hmarka.net/ochevidets_46-47.htm)

 

Передивіться відеофрагменти «Бакро-08-02» і «Максимова-07».

Обговоріть відеофрагменти за запитаннями: «Як роми пережили голод 1946–1947 рр.»?

 

Підбийте підсумки, поставивши запитання: Чи обирають трагедії національності людей?

 

 

2. Війна.

Увага! Відеофрагменти можуть викликати складну емоційну реакцію в учнів.

 

Друга світова війна не обминула ромів. Вони вповні зазнали нацистських переслідувань.

 

Запропонуйте учням переглянути відеофрагменти: «Урланд-09», «Екселер-09» і «Семенова-09».

Запитання для обговорення:

  • Що об’єднує ці відеосвідчення?

  • Що вас вразило в цих розповідях?

 

Об’єднайте учнів в групи та запропонуйте їх ознайомитися з джерелами № 1–4.

 

Джерело № 1

З березня 1936 р. на циган у Німеччині були поширені положення «Нюрнберзьких законів», які раніше стосувалися лише євреїв: їм також було заборонено вступати в шлюби з німцями і брати участь у виборах, а також з циган було знято громадянство Третього райху. При цьому «расово чисті цигани» (обрані з числа циган-сінті за ознакою поєднання зовнішності і поведінки, визнаного позитивним) мали ті самі права, що й німці, за винятком права вступати в шлюб з німцями, а «цигани-полукровки» (все цигани-рома і більшість циган-сінті) прирівнювалися до євреїв як «руйнівники культури».

(https://www.newikis.com/uk/wiki/Нюрнберзькі_закони)

 

Джерело № 2

«Це так, як і з євреями […]. Ми не робили ніякої різниці між циганами та євреями», – так відповідав колишній командир айнзацгрупи D О. Олендорф на запитання обвинувачів, чому його підлеглі знищували також і «циган».

(Віпперманн В. «Як і з євреями?» Пораймос у німецькій політиці та науці // Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. – 2009. – № 2 (6))

 

Джерело № 3

…Як повідомлялося у звіті айнзатцгрупи «Д» від 8 квітня 1942 р., «за винятком невеликих груп, все ще з’являються на півночі Криму, на цій території більше немає євреїв, кримчаків і циган».

(Тяглий М. Окупаційна політика та доля ромів України // Україна в Другій світовій війні: Погляд з ХХІ століття. – К.: Наукова думка, 2011. – Кн. 2. – С. 864–897)

 

Джерело № 4

«Известно, что на Украине цыгане, как и евреи, стали жертвами массовых расправ. Все зависело от паспорта. Паспорта проверяли на улицах и в домах, во время обысков. Внешность была не так важна. Но те, у кого были темные глаза и волосы или длинный нос, старались не появляться на улице. Цыган вели в Бабий Яр целыми таборами, и они, вероятно, до последней минуты не понимали, что их ждет».

(Кенрик Д., Паксон Г. Цыгане под свастикой. – М., 2001)

 

Після ознайомлення учнів з джерелами обговоріть питання щодо знищення ромів під час Другої світової війни. (Для надання певної інформації вчитель може зробити невеликий виступ, скориставшись матеріалами «addition-03».)

 

Запропонуйте учням переглянути відеофрагмент «Максимова-09» (спроба розстрілу діда).

Запитання для обговорення:

  • Як відреагували мешканці на спробу розстрілу ромів? Чому?

  • Як ставилося населення до ромів під час окупації?

(Підсумовуючи відповіді учнів, зверніть увагу на те, що ставлення було різним і залежало від кожної конкретної людини.)

 

Ознайомте учнів із постановою Верховної Ради України від 8 жовтня 2004 р. № 2085-IV «Про відзначення Міжнародного дня голокосту ромів».

!!! Зверніть увагу на використання терміна «голокост». Наведіть одне з визначень (Голокост – геноцид єврейського народу в часи Другої світової війни). Якщо необхідно – обговоріть доречність використання цього терміна та взагалі формулювання назви цієї пам’ятної дати.

 

Додатковий матеріал.

За роки Другої світової війни фашисти разом із своїми прислужниками, здійснюючи расистську політику етноциду, вивезли з окупованих країн і спалили у концтаборах близько 500 тисяч ромів. Чимало їх було знищено у таборах примусової праці, місцях кочування, під час каральних операцій. Найбільших жертв зазнали роми, які проживали у місті Києві, на території нинішньої Автономної Республіки Крим і Закарпатської області, у Вінницькій, Одеській, Сумській, Черкаській та інших областях України.

(Постанова Верховної Ради України «Про відзначення Міжнародного дня голокосту ромів» (Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 2. – Ст. 65); повний текст постанови див. «Постанова Ради_2004»)

 

ІV. Підсумки.

Підбиваючи підсумки, зазначимо, що в залежності від обсягу матеріалу, мети і поставлених завдань, вчитель має звернути увагу на наявність негативних стереотипів щодо ромів та їхні наслідки в сучасній Україні.

Для актуалізації цього питання запропонуйте учням переглянути фрагмент художнього фільму Марка Захарова «Вбити дракона» («Вбити-дракона»).

 

 

 

 

 

 

1 Див.: http://www.niss.gov.ua/articles/500/.

2 Цю методичну розробку створено з використанням фрагментів відеосвідчень ромів, які пережили геноцид, з архіву Інституту візуальної історії та освіти «Ті, хто пережили Шоа» Університету Південної Каліфорнії (див. http://vhaonline.usc.edu). Ці фрагменти свідчень, а також текстові додатки (addition-01 та інші), що використані у даній розробці, можна завантажити з вебсайту «Геноцид ромів (циган) в добу окупації України (1941-1944): дослідження, викладання, увічнення пам’яті» (адреса – www.romagenocide.com.ua) у розділі «Викладання історії геноциду ромів».