навчальний курс «Історія України»

Іраїда Майданець, Інна Калинюк

Методичні рекомендації з імплементації історії ромів України та історії геноциду ромів у навчальний курс «Історія України»

Історію національних меншин України в сучасному шкільному курсі історії України висвітлено епізодично. Зокрема, не згадано про історію появи представників інших етносів на території України, їхню інтегрованість у суспільні процеси, особливості культури та соціального статусу тощо. Все це не лише формує уявлення про історію України як про історію моноетнічного народу, а й створює суттєві проблеми у розумінні спільної історії, негативно впливає на культуру пам’яті. Голокост євреїв і геноцид ромів і до сьогодні сприймаються як «чужі» геноциди, на відміну від «свого» Голодомору.

Задля вивчення і розуміння проблем сучасності, осмислення історичної спадщини, формування культури пам’яті педагогам необхідно знаходити шляхи введення інформації про історію та культуру національних меншин до програмних курсів з історії.

Працюючи над темою геноциду ромів, учитель має підвести учнів до розуміння, що роми є складовою українського народу, його історії та культури, збагачують їх та додають нових відтінків. Потрібно зазначити, що інтерес до ромської культури та їхнього способу життя був упродовж усієї української історії, і про це свідчить як український фольклор, так і низка історичних документів, що підтверджують давнє перебування ромів на українських теренах.

Отже, тема геноциду ромів у роки Другої світової війни стане для школярів яснішою та зрозумілішою і органічно впишеться у загальний контекст розгляду історичних, суспільно-економічних та культурних процесів.

Геноцид ромів слід висвітлювати докладніше під час викладання теми «Друга світова війна», при цьому варто звернути увагу на особливості у ставленні місцевого населення до масових вбивств ромів.

Учням можна запропонувати розглянути історичні факти, які мають сприяти розумінню сучасної доктрини національної пам’яті, усвідомити її значущість у подіях української та світової історії та співвіднести із сучасними суспільно-політичними реаліями.

Оскільки в курсі історії України немає окремих тем з історії ромів на теренах України, пропонуємо фрагменти уроків, які сприятимуть, на думку авторів, засвоєнню тези, що роми є складовою українського суспільства в історичному розрізі.

 

 

5 клас

 

«Мова як джерело знань про минуле. Фольклор»

 

Покажіть ілюстрації із життя ромів та прочитайте українські прислів’я, записані на Волині:

  • «Я дав би дві зими за одне літо», – казав циган.

  • Лоша ще в кобилі, а циган вже довбню рихтує.

  • Орудує язиком, як циган пужалном.

  • Крутить, як циган сонцем.

 

Обговоріть:

  • Про свідчать ці прислів’я?

  • Що ці прислів’я можуть нам розповісти про ромів як частину українського народу?

  • Які назви у вашому рідному селі (селищі, місті) нагадують про минуле?

  • З-посеред місцевих мікротопонімів назвіть хутір Циганка (стосується Волинської області, але подібні топоніми можна знайти в інших областях).

Запитання для обговорення:

  • Як ви гадаєте, чому цей хутір мав таку назву?

Вчитель наголошує, що цей хутір постраждав у роки Другої світової війни. Нацисти розстріляли весь циганський табір, який там перебував. Розкажіть, що окупанти хотіли знищити євреїв і ромів тільки за те, що вони були представниками народів, яких нацисти вважали «расово неповноцінними».

Запропонуйте дітям поділитися власними думками про те, що вони почули.

 

«Українське село і місто у ХVІІІ – на початку ХХ ст.»

 

Розкажіть учням про ромів – мандрівний народ, який не мав постійного місця проживання, про їхню появу в Україні. Роми кочували і часто відвідували села й міста. У когось була взимку тепла хата, вдосталь їжі, роми ж не завжди мали достатньо засобів для безбідного існування, проте вміли швидко орієнтуватися і знаходити вихід зі складних ситуацій. Труднощі їх не лякали. Цей народ завжди був загадковим для українців. Доповніть свою розповідь ілюстраціями, короткими нарисами про життя, традиції, побут та ремесла, що характерні для ромів цього періоду.

 

Проведіть дидактичну гру «Плюс і мінус».

  • Запропонуйте учням подумати і визначитися, як вони ставляться до наданої інформації. Попросіть позначити знаком плюс те, що здається привабливим у житті і культурі ромів, а мінусом – те, що є незвичним, викликає здивування чи навіть насторожує.

  • Зробіть відповідні записи на дошці та обговоріть їх з учнями.

 

«Україна в роки Другої світової війни»

 

Розповідаючи про війну та окупацію, згадайте про трагедію у селі Видерта Камінь-Каширського району Волинської області. Мати йшла на розстріл і несла люльку з маленькою дитинкою. А вже після розстрілу люди побачили, що люльку з дитятком вбивці закинули на вербу. Врятований хлопчик жив у баби Федори, а коли підріс, приєднався до одного із ромських кочових таборів. Після смерті своєї рятівниці він щороку приходив на її могилу.

Продемонструйте відеозапис спогадів очевидиці подій А.К. Гученко і фото пам’ятника на місці масового розстрілу.

 

Запропонуйте учням наприкінці уроку завершити речення «Ми пам’ятаємо…».

 

Саме у 5 класі, формуючи початкове уявлення про загальний перебіг української історії, слід вводити у зміст навчального матеріалу інформацію про міжкультурну взаємодію і тим самим готувати школярів до сприйняття історичних подій із багатоперспективного підходу, націлювати учнів на об’єктивну оцінку історичних явищ. Таким чином створюються передумови до толерантності і запобігання ксенофобії та крайнощів у негативних судженнях.

 

Таке саме виховне завдання реалізується і під час викладання курсу історії в 6 класі.

 

 

6 клас

 

Розглядаючи питання про зародження цивілізації, розселення народів і міграції, варто фрагментарно згадати про ромів як один із давніх народів. У подальшому, коли йтиметься про геноцид часів Другої світової війни, учні краще зрозумітимуть тезу нацистів, які звинувачували ромів у тому, що, кочуючи по світу, вони «розгубили своє арійське походження».

 

«Особливості цивілізацій Стародавньої Індії»

 

Під час розповіді наголосіть на тому, що історія давніх індійців становить інтерес і українців, позаяк цікавим моментом є співжиття нашого народу із мандрівними ромами. Нині вже переконливо доведено, що роми – це вихідці із Індії. Вперше цю гіпотезу висунув у середині ХVІІІ століття студент Лейденського університету угорець Іштван Вайя. Він помітив, що ромська схожа на індійську мову, якою розмовляли студенти із Малабарського берега, які навчалися разом із ним. Пізніше цю теорію розвинули й довели інші вчені.

 

Об’єднайте учнів у групи та запропонуйте скласти уявний діалог між представниками різних культур «Зустріч на дорогах життя». Учням мають показати, як упродовж століть перепліталися долі, життєві ситуації представників різних націй і народностей.

 

 

7 клас

 

У 7 класі, коли учні вивчають соціально-економічні питання в курсі історії України, варто розповісти про традиційні заняття, ремесла та промисли ромів. Одними із найважливіших ремесел були ковальська справа та робота з металом. Саме через ковальство українські селяни найчастіше контактували з ромами, давали можливість спинятися на довгий час у селі, вели з ромами продуктивний обмін. Відтак в 11 класі можна провести міжкурсову паралель, підтверджуючи важливість таких зв’язків, адже саме ковальство дало можливість багатьом ромам у роки Другої світової війни уникнути розстрілів та знайти захист у місцевого населення.

 

«Господарське життя в Україні ХІV–ХV ст.»

 

Під час вивчення підтеми «Народні ремесла» учням пропонують виконати дидактичну гру «Розмісти відповідно до…».

Потрібно роздати учням картинки із зображенням українців, євреїв, угорців, чехів, поляків, ромів і перелічити назви основних занять (ковальство, гончарство, роздрібна торгівля, садівництво, виноградарство, землеробство). Учні мають поміркувати, з яким із народів яке заняття найчастіше пов’язують та розставити їх відповідно до картинок.

 

 

8 клас

 

«Економічне життя українських земель упродовж ХVІ cт.»

 

Приділіть більше уваги такому виду ремесел, як ковальство. При цьому зауважте, що ковальство є традиційним заняттям ромів, які, безумовно, робили свій внесок у його розвиток в Україні. Продемонструйте ілюстрації з виробами сучасних ромів-ковалів, які від своїх предків переймали тонкощі цього ремесла. Наведіть приклад із книги «Лицарі сонця» волинського краєзнавця Олександра Середюка. Автор велику увагу приділяє козацькому характерництву, з повагою зауважує: «Зброя, виготовлена циганом чи угорцем, – магічна, щаслива: відвертає нечисту силу, приборкує жорстокість ворога. Вважалося, що жінка, умита водою, в якій охолоджувалася циганська шабля, уникне татарського полону, невільничого ринку».

 

Виконайте дидактичну вправу «Машина часу».

Запропонуйте учням в уяві перенестися із XV у ХХ століття, у роки Другої світової війни. Розкажіть коротко про геноцид ромів і зауважте, що для багатьох ромів ковальство у ті часи стало ремеслом, яке рятувало життя. Запитайте в учнів, чому окупанти погоджувалися зберегти життя саме ромам-ковалям?

 

Культура ромів не розчинилася безслідно в українській національно-культурній спадщині. Поведінкові лінії українців у ставленні до розстрілів ромів під час Другої світової війни визначалися традиційними способами спілкування українців і ромів та відповідними стереотипним і індивідуальним баченням місця ромів в українському соціальному середовищі. Сформувався образ рома – цікавого, загадкового і по-своєму незрозумілого, але такого, що знається на особливих ремеслах.

 

«Українська культура ХVІ ст.»

 

Виконайте дидактичну вправу «Взаємодія».

Запропонуйте учням схематично зобразити взаємовпливи культур різних народів, які проживали на території України. Зважте, що учні часто забувають вказати про ромів. У такому випадку підготуйте матеріал, що демонструє яскраві прояви ромської культури (відео, малюнки, фото тощо).

Обговоріть, що учні вважають привабливим у культурі ромського народу, і попросіть пояснити свою думку. Це завдання можна вирішити методичним прийомом «Снігова куля» (два – чотири – всі разом).

 

«Господарські та соціальні відносини в Україні в першій половині ХVІІ ст.»

 

Розглядаючи становище народу в містах і селах, проведіть дидактичну вправу «Відгадай. Поясни».

Запропонуйте учням відгадати: представників якої народності можна було помітити як у селі, так і в місті, однак їх не можна було віднести ні до міських, ні до сільських жителів?

Обговоріть запитання: Чому, коли вже всі інші народи вели осілий спосіб життя, роми й надалі кочували?

 

Вивчаючи особливості українського фольклору, виконайте дидактичну гру «Пори року».

Клас потрібно поділити на групи: Зима, Весна, Літо й Осінь. Кожна група опрацьовує уривок із усної народної творчості:

  1. Зима. Уривок з новорічного вертепу (обряд «Коза»).

Ходила циганка

По горах, по долинах,

Носила пісочок

На вилах.

  1. Літо. Із приповідок на жнива:

«Ой, у чужого господаря обідать пора, а в нашого господаря обіду нема»; «Нашої пані борода сріблом-шовком обвита, ой, чуй, пані, чуй, вечеряти нам готуй, а в чужої пані борода мочалкою обвита».

  1. Весна. Народний переказ «Чому цигани не мають пристановища?»

«Коли Христа засудили до розп’яття, треба було викувати чотири гвіздки. Прийшла стража до цигана-коваля та й каже:

Викуй чотири гвіздки, бо треба Христа розпинати. Скуєш – дамо гроші. Не скуєш, то смерть тобі заподіємо.

Викував циган чотири гвіздки, та й три відразу вистигли, а з четвертим що не робив, не застигає. Перепуджена сторожа вхопила три гвіздки і втекла, а циган лишив свою кузню і пішов ходити по світу. Тому й Христос був прибитий до стовпа лише трьома гвіздками, а цигани з того часу не можуть довго затримуватися на місці, бо як лиш циган-коваль кує чотири одинакові речі, то четверта річ не застигає. Се знак, що треба їм із місця рушати.

  1. Осінь. Із обрядової весільної пісні:

Добрий вечір, матусенько моя!

А чи мила дружинонька моя?

Нехай тобі, синочку, мила,

Аби мені діло робила,

Аби мені плаття попрала,

Аби мене матір’ю звала.

Поставте запитання та обговоріть: Про що можна дізнатися, вивчаючи усну народну творчість українців? Про які якості українців знаходимо свідчення у фольклорі?

 

 

9 клас

 

«Архітектура, образотворче мистецтво, музика, народний побут у першій половині ХІХ ст.».

 

Проведіть дидактичну вправу «Погляд вченого і твій погляд на явище культури в історії».

Розкажіть про дослідження вченого-угорця Міклоша Томки, який пише, що цигани впродовж багатьох століть були шанованими майстрами-ремісниками, їх поважали у країнах Центральної та Східної Європи, які стали їхньою батьківщиною, і лише Промислова революція зробила їх ізгоями. Хоча селяни у своєму господарстві не могли обійтися без цвяхів, свердл, чайників, бочок, ночов, тарілок і ложок, плетених кошиків і возів, циновок і віників, чимало малих сіл не мали своїх ковалів, бондарів і кошикарів. Крім того, кріпаки та вільні селяни могли платити за ремісничі вироби лише натуральними продуктами, а не грошима, і тому міських ремісників вони цікавили мало. Аж до середини ХІХ ст. циган-ремісників вважали незамінними майстрами у виготовленні цегли, деревного вугілля для сільських кузень і дзвоників для худоби.

 

Поставте запитання: Яке значення мало ромське ковальство для розвитку господарства на селі? Як воно впливало на розвиток ковальського мистецтва взагалі? Який це могло мати вплив на народну побутову культуру?

 

«Українське мистецтво та архітектура в другій половині ХІХ ст.»

 

Розглядаючи підтему «Драматургія», виконайте дидактичну вправу «Займи позицію».

Зверніть увагу учнів на те, що у багатьох творах українських драматургів зображено історичні реалії повсякденного життя людей у відповідний етап суспільного розвитку. Тоді в Україні проживали представники багатьох націй і народностей. Це наповнювало українську культуру новими барвами і водночас, на жаль, іноді призводило до ворожнечі.

Яскравим прикладом зіткнення двох культур – ромської та української – є події, описані польським письменником Юзефом Крашевським у повісті «Хата за селом» (1854) та українським драматургом Михайлом Старицьким у драмі «Циганка Аза» (1888). Г. Ю. Савчук (Урсу), порівнюючи ці два написані у ХІХ ст. твори, зазначає: «Зіткнення циганської стихії, романтичних дітей природи з селянським середовищем призводить до фатальних наслідків».

Герой твору Ю. Крашевського Тумрій намагається влитися у сільський побут, щоб догодити українському селу, проте громада все одно вважає його ізгоєм через прокляття батьків дівчини Мотрі, в яку Тумрій був закоханий. Фінал і у Крашевського, і у Старицького невтішний. Тумрій із «Хати за селом» вкорочує собі віку, Василь із «Циганки Ази» перебуває у невизначеності. Обидва твори показують неприйняття представниками ромського та українського народів способу життя один одного. Прикро, що тут прослідковується явна зневага до ромів, навіть жорстокість. Згадані письменники написали свої твори на основі подій, які відбувалися на Волині у ХІХ ст.

 

Запропонуйте учням поміркувати у малих групах щодо проблеми співжиття представників різних народів та культур у малій громаді. Надайте час для презентації міркувань.

 

«Наш край у ХІХ ст.»

 

Даючи характеристику населення краю, вчитель вказує на його багатонаціональний склад. Зауважує, що серед представників інших народів була і маловивчена етнічна меншина – роми.

Запропонуйте учням розглянути дані із метричних книг.

У метричних книгах Волинського краю ХІХ ст. роми зазначені як «вільнопроживаючі». Зокрема, у 1887 р. у метричних записах про хрещення дітей Годомицької церкви вказано про народження і хрещення Хіонії 19 березня у селі Лище у селянина Ровенського повіту Ігнатія Олексійовича Юзепчука та його жінки Лукії Гнатівни. У 1888 р. у цій самій сім’ї народився Домнікій (Державний архів Волинської області (ДАВО), ф. 35, оп. 9, спр. 571, арк. 47).

Потрібно зазначити, що дотепер прізвище Юзепчук серед ромів Волині є дуже поширеним. Одним із характерних для волинських ромів прізвищ є Гученко. Приміром, у 1907 р. священик Суської церкви зареєстрував хрещення Серафими, дочки Григорія Васильовича Гученка і його дружини Пелагеї Савицької (ДАВО, ф. 35, оп. 9, спр. 571, арк. 47).

Згідно з документальними даними, на початку ХІХ ст. у Волинській губернії налічувалося 304 цигана-селянина, які стали кріпаками вже за російської влади (Бєліков О. Державна політика щодо циган України: історія і сучасність // Роми України. Із минулого в майбутнє / НАН України; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського; редкол. В. Наулко (відп. ред.) та ін. – К., 2008. – С. 62).

 

Виконайте дидактичну вправу.

Запропонуйте учням уявити себе дослідниками історії ХІХ ст. У малих групах попросіть учнів розповісти, що нового вони дізналися про склад населення Волині? Які висновки можна зробити на основі даних, наведених у цих документах?

 

 

10 клас

 

«Україна в роки Другої світової війни»

Не варто оминати теми ромів і у 10 класі, позаяк важливо якнайповніше розкрити становище національних меншин. Потрібно зосередити увагу учнів на передвоєнному періоді, а саме, на історії повсякденності. Тут важливим аспектом має стати тема міжкультурної взаємодії. Мирне життя, що передувало війні, містить багато прикладів добросусідських відносин, взаємодопомоги. Явища ворожнечі, настороженого ставлення, упереджень були підігріті тоталітарними політичними режимами – як нацизмом, так і сталінізмом.

 

«Наш край у 1900–1930-ті роки»

Наголосіть, що радянська і сучасна українська історіографія по-різному оцінюють явища передвоєнного життя. Наприклад, раніше в підручниках з історії націоналістів трактували як ворогів та злочинців, комуністів – як «ідеальних» громадян, а тепер навпаки – вважають такими, що знищували «національне».

 

Проведіть дидактичну вправу «Розвінчуємо міфи».

Запропонуйте учням ознайомитися із усними джерелами інформації.

Покажіть відеозапис свідчень ромів із села Веселого Луцького району Волинської області. Роми розповідають про те, що вони жили тоді у покинутих хатах і навіть перед Другою світовою війною реєструвалися у місцевих сільських радах. Аналогічні свідчення звучать з вуст українців, зокрема місцевого краєзнавця Марії Євчук із села Видерта Камінь-Каширського району Волинської області .

Запропонуйте учням обговорити запитання: Чи можна вважати ромів лише кочівним народом? Про що свідчать наведені дані? Як інформація, що прозвучала від свідків, впливає на знання про ромів, які проживали на Волині?

 

 

11 клас

 

«Голокост. Українці – Праведники світу»

 

Існує кілька варіантів введення теми геноциду ромів у практику викладання історії Другої світової війни.

Перегляд та обговорення фільму «Танець пам’яті» (Волинська ОДТРК, 2008 р., автор сценарію  М. Генсецький, режисер С. Хижук).

Пропоновані запитання для обговорення:

  • Які нові сторінки Другої світової війни відкрив для вас цей фільм?

  • Які почуття і міркування виникли у вас під час перегляду фільму?

  • Які висновки ми маємо зробити, отримавши таку інформацію?

 

Робота із документальними джерелами

Запропонуйте учням прокоментувати матеріали архівів і записи усних спогадів, вміщені у збірнику «Переслідування та вбивства ромів на теренах України в роки Другої світової війни» (Київ: Укр. центр вивч. істор. Голокосту, 2013). Зробіть власні коментарі та дайте пояснення у разі потреби.

 

Покажіть учням відеосвідчення людей про події часів війни. На основі цих матеріалів учні мають виконати дидактичну вправу «Доповни розповідь про війну».

Така робота може бути як самодостатньою для розкриття теми, так і вступною до уроку-проекту «Пам’ять про війну».

 

Запропонуйте учням у малих групах підготувати невеликі проекти на теми:

  • Людський вимір трагедії;

  • Звичайна людина в умовах війни;

  • Увічнення пам’яті жертв.

Виконуючи проекти, учні мають висвітлити теми Голокосту, геноциду ромів у роки Другої світової війни, проблеми міжнаціональних відносин, різні поведінкові лінії людей в умовах воєнного часу.

 

Допоможіть учням сконцентруватися на питаннях збереження історичної пам’яті про події того часу.

 

Окремим аспектом під час розгляду питання ромського геноциду є проблема перецінювання у національній пам’яті.

Старшокласникам варто наголосити на тому, що в умовах воєнних подій, що нині тривають на сході України, дещо по-іншому сприймається та оцінюється історичне минуле та зокрема історія Другої світової війни. Події на Сході торкнулися кожного із нас і позначилися на позиції кожного у ставленні до війни як історичного явища.

На інтегрованому уроці з історії України та всесвітньої історії в 11 класі старшокласникам можна запропонувати дискусійне заняття на тему «Уроки минулих і сучасних воєн». Під час уроку розгляньте проблему «Локальна війна: проблема національна чи глобальна?». Спрямуйте дискусію в бік аналізу становища звичайних людей в умовах війни. Обговоріть, яким чином належність до національних меншин може вплинути на таке становище.